|
Михайлівська церква (Боярка) Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Свято-Михайлівська церква в Боярці Інформація про будівлю Розташування Україна, Боярка Архітектор М. М. Горденін Початок будівництва 1898 Кінець будівництва 25 жовтня 1901 року Стиль російський стиль Адреса вул. І.Франка, 4 Належність УПЦ МП Боярська Свято-Михайлівська церква (храм Святого Архістратига Божого Михаїла) — православний (УПЦ МП) храм у місті Боярці Київської області; найдавніший і сучасний духовний осередок міста; пам'яткою архітектури (ох № 72-кв). Храм розташований на узвишші над Церковним ставом на річці Притварці на території давнього городища. Офіційна адреса: вул. І. Франка, 4, м. Боярка—08150 (Київська область). Настоятель Свято-Михайлівського храму — протоієрей Віктор. Боярський Свято-Михайлівський храм (автор проекту — відомий київський архітектор М. М. Горденін) витриманий переважно в російському стилі: має характерний півциркульний купол основної будівлі, до якої примикає дзвіниця з шатровим завершенням, розписана богомазом Корнилом Пимоненком. Нині Михайлівська церква відреставрована і знаходиться у задовільному стані. Історія храму Свято-Михайлівська церква в Боярці височиє на місці давньоруського поселення — городища «Перетворка, Притварка», яке отримало свою назву від річки, що тече поруч. Формування городища відноситься до V—VI століть. Пізніше ця місцевість стала селом Будаївці (нині місто Боярка), яке з 1741 по 1786 належало Києво-Печерській Лаврі. Відомо, що на місці древнього будаївського валу в період 1756—1894 років розташовувалися церкви святих Жон Мироносиць, Воскресіння Христового та святого Архістратига Михайла, які з плином часу руйнувалися. У зв'язку з початком будівництва залізниці Київ-Фастів та заснуванням залізничної станції Боярка, ця місцевість перетворилася на дачні ділянки. Населення стало швидко розростатися, що вимагало будівлі великої парафіяльної церкви. Відтак, 9 грудня 1894 Київська духовна консисторія і Будівельне відділення Київського губернського управління затвердили проект дерев'яної церкви, виконаний архітектором Миколою Миколайовичем Горденіним. План місцевості, підписаний М. Горденіним, свідчить, що майбутню церкву передбачалося побудувати в московському стилі з п'ятиглавим шатровим куполом і дзвіницею над входом. На численні прохання жителів Будаївці Київське єпархіальне керівництво 8 червня 1898 року благословило будувати нову церкву. Спочатку церкву побудували з деревини, а через рік обклали цеглою[1]. Новий Свято-Михайлівський храм був освячений 25 жовтня 1901 року єпископом Уманським Сергієм, вікарієм Київської митрополії на честь святого Архістратига Божого Михаїла. На освяченні були присутні велику кількість духовенства і народу безліч. Після Жовтневого заколоту (1917), коли повсюдно організовувалися антирелігійні мітинги і демонстрації, звучали гучні театралізовані зречення від Бога, закривалися церкви, знімалися хрести і дзвони, не минуло ця антирелігійна кампанія і будаївський Свято-Михайлівський храм. Зберігся місцевий переказ на цю тему: У 1920 році, начебто, один молодий комсомолець зібрав будаївців, які громадою вирушили знімати хрести зі свого храму. Молодик забрався на сходи і почав знімати хрест зі дзвіниці, але перечепившись ногою, послизнувся і впав на штир, що стирчить над ґанком. Всі ті, хто зібрався, пояснили це карою Божою на посягання на Божий дім. Навряд чи з причини, що описана в переказі, однак Свято-Михайлівський храм у Будаївці-Боярці зберігався і радянський час. Не закривалась церква і в роки Великої Вітчизняної Війни. У 1951 році відома в той час святошинська стариця схимонахиня Марія благословила своє духовне чадо, насельницю Флорівського монастиря (Київ), схимонахиню Таїсію Сусь (†1994), на несення життєвого хреста — відновлення Свято-Михайлівського храму в місті Боярці. Побачивши у благословенні матінки Волю Божу, схимонахині вирушила до Боярки, де прожила решту свого життя в працях і молитві. Свято-Михайлівська церква на той час перебувала в аварійному стані і потребувала капітального ремонту. Комісії та перевірки з боку можновладців відбувалися щомісяця, оскільки аварійний стан храму постійно лишався вагомим приводом для його закриття. Проводити ремонтні роботи забороняли, а будматеріали, необхідні для відновлення Свято-Михайлівського храму, дістати було вкрай важко (для церковних потреб їх не продавали, вважаючи це за недоцільне). Проте ремонт Свято-Михайлівського храму силами церковників і вірних парафіянбуло розпочато. Для зміцнення стін доводилося використовувати стару цеглу, що залишилася після знесення житлових будинків у Києві. У правій частині храму було споруджено малий боковий вівтар, який освятив, на честь Святого Духа, Преосвященніший Варлаам (Ільющенко), єпископ Переяслав-Хмельницький, вікарій Київської митрополії. Тут відбувалися богослужіння в той час, коли здійснювалися ремонтні роботи в центральній частині храму. Також була встановлена міцна металева огорожа. 13 серпня 1985 року настоятелем у боярський Свято-Михайлівський храм був призначений протоієрей Віктор. З його приходом церква отримала нове життя: згуртувалася парафіяльна громада, в перші ж роки почалися активні роботи з храмового благоустрою. У 1987 році був встановлений новий іконостас, а в 1989 — храм був розписаний. Попри існуючі заборони, розпочалося спорудження нового будинку, в якому передбачалося розмістити хрестильні, просфорні і трапезну. Будувати доводилося своїми силами. Відтак, до свята Тисячоліття Хрещення Русі (1988), основні будівельні роботи були завершені, проведено опалення, викопаний церковний колодязь, заасфальтована територія, а храм був увінчаний новим куполом. 2005 рік в історії храму був ознаменований церковним чудом — 20 листопада напередодні престольного свята Святого Архістратига Божого Михаїла виявили, що чудесним чином відбилася на склі ікона Спасителя, що знаходилася в іконостасі, у хрестильні. Спершу всіх узяли сумніви з приводу чуда, однак під спів канону Ісусу Найсолодшому, одягнувши єпітрахиль, отець Віктор відкрив ікону — побачивши на склі строго по контуру, немов легкими крейдяними штрихами точний відбиток силуету Спасителя, всі присутні увійшли в подив і урочисто, зі сльозами на очах заспівали: «Ісусе найсолодший, спаси нас!». Відтоді ікона та її відбиток перенесені до Свято-Михайлівського храму для поклоніння. У теперішній час (2000-ні) боярський Свято-Михайлівський храм живе повноцінним духовним життям — у недільні та святкові дні відбуваються богослужіння, церковні таїнства, діє недільна школа та бібліотека. Парафіяльна громада активно займається благодійною діяльністю. Церковний цвинтар і святині Біля боярської Свято-Михайлівської церкви розташоване давнє церковне кладовище, де знайшли місце останнього спочинку чимало знаменитих людей різних часів. Серед них, зокрема: засновник стипендій у Київському політехнічному інституті, Київської Духовної Семінарії, Києво-Подільському та Києво-Софіївському духовних училищах — Флавіан Дмитрович Василевський, московський міщанин Фома Осипов, український письменник Володимир Самійленко. У 1994 році на цвинтарі встановлено пам'ятник жертвам Чорнобильської катастрофи — тут щорічно, за традицією, 26 квітня відбувається панахида за упокій ліквідаторів аварії. У храмі зберігається ковчег з часточками мощей святих угодників Божих: великомученика і цілителя Пантелеймона, мученика Трифона, преподобномучениці Параскеви П'ятниці Серед інших святинь боярського Свято-Михайлівського храму: особливо шанований древній список чудотворної ікони Божої Матері Касперівської і козацькі хоругви, подаровані храму 12-м драгунським Стародубським і 3-м Уфімсько-Самарським Полком Оренбурзького козацького війська в 1914 році. Джерела та посилання Храм Святого Архістратига Божого Михаїла (Свято-Михайлівська церква) на www.boyarka.hrest.info («Православна Боярка») Києво-Святошинський район на сайті Київської обласної туристичної агенції |
21 грудня 2011
|
Храм Успіння Пресвятої Богородиці (Свято-Успенська церква) у місті Боярка (Українська Православна Церква, Київська єпархія, Києво-Святошинське благочиння). Настоятель Храму Успіння Пресвятої Богородиці – о.Василій (Флорія). Храмове свято відзначається щорічно на Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня за новим стилем). Святині храму: Каміння з гробу Господня (Ізраіль). Ікона з часткою мощів преподобного Іони Київського. Каміння із зображенням преподобного Серафима Саровського. Розклад Богослужінь Вечірня Служба – кожної суботи з 16 до 19 год. Божественна Літургія – у неділю та у святкові дні з 8-30 до 12 години Хрещення і вінчання – за попередньою домовленістю. Панахида кожної неділі о 12 годині. У церковній лавці Свято-Успенського храму можна придбати духовну літературу, свічки, ікони, православний календар. У церкві також можна отримати православні газети. Храм знаходиться у стадії незавершеного будівництва і потребує допомоги |
19 грудня 2011
|
Православні християнські парафії на території Боярки: Храм Винесення Чесних Древ Хреста Господнього (на території Боярського лісництва) Храм Святого Архистратига Божого Михаіла (Свято-Михайлівська церква) Храм Покрови Mатері Божої (Свято-Покровська церква) Храм Успіння Пресвятої Богородиці (Свято-Успенська церква) Храм Святого Миколая Чудотворця (Свято-Миколаївська церква) на території Військового ліцею ім. Ивана Богуна |
19 грудня 2011
|
| Закрити |
